Уманський НУС | сьогодні: 29.06.2020

Еколого-флористичні особливості формування спонтанної рослинності паркової зони м. Мелітополя

Автор(и) Бредіхіна Ю.Л., , асистент, Мелітопольський педагогічний університет ім. Б. Хмельницького
Соломаха Т. Д., Кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник, Старший науковий співробітник відділу систематики та флористики , Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАНУ, Україна
Рубрика Садово-паркове господарство
рік 2014 номер журналу №1
cторінки 88-91 індекс УДК 581.526.7: 630*27(477.64–21)
Індекс DOI
Аннотація Стаття присвячена еколого-флористичному дослідженню рослинності паркової зони м. Мелітополя з розробкою класифікаційної схеми її синтаксонів. На процеси формування зелених насаджень досліджуваної території в умовах степової зони України впливають складні едафо-кліматичні умови території. Практично всі зелені насадження міста, в тому числі і паркові деревно-чагарникові фітоценози, створені штучно в післявоєнні роки. Природна рослинність в різних частинах м. Мелітополя збереглася лише невеликими острівцями. Оскільки природні фітоценози майже відсутні, а вивченням спонтанної рослинності території дослідження українські науковці не займалися, для її дослідження нами було використано еколого-флористичний метод з використанням «дедуктивного» підходу К. Копецкі та С. Гейни. В результаті вивчення встановлено, що спонтанна рослинність паркової зони м. Мелітополя представлена п’ятьма класами: Robinietea Jurko ex Hadac et Sofron 1980 (міська спонтанна деревна рослинність), Chenopodietea Вг.-ВІ. 1951 em Lohm., J. et R.Tx. 1961 ex Matsz. 1962 (угруповання початкових стадій відновлюваних сукцесій), Querco – Fagetea Br. – Bl. et Vlieger in Vlieger 1937 (угруповання мезофільних та мезоксерофільних широколистяних листопадних лісів на багатих ґрунтах), Festuco–Brometea Br.-Bl. et R. Tx. In Br.- Bl. 1949 (ксеротермні та напівксеротермні трав’янисті угруповання), Agropyretea repentis Oberd., Th.Mull. et Gors in Oberd, et al. 1967 (рудеральні угруповання з переважанням багаторічних злаків). Таким чином, отриманий нами розподіл виявлених синтаксонів в парковій зоні міста характеризує певний ступінь антропогенного навантаження в різних його частинах. Вивчення рудеральних угруповань паркових насаджень міста являється необхідним етапом для створення наукової основи при проведенні моніторингу порушених людиною земель, що дозволяє підвищити ефективність заходів по оптимізації міської рослинності.
Ключові слова спонтанна рослинність, паркова зона, урбоекосистема, синтаксономічна схема, еколого-флористичний метод
Завантажити файл    (завантажень: 311)