Уманський НУС | сьогодні: 01.10.2020

РІСТ, РОЗВИТОК ТА НАСІННЄВА ПРОДУКТИВНІСТЬ РОЗТОРОПШІ ПЛЯМИСТОЇ ЗАЛЕЖНО ВІД ЗАСТОСУВАННЯ РЕТАРДАНТІВ, СТРОКІВ ТА СПОСОБУ СІВБИ

Автор(и) Князюк О. В., кандидат с.-г. наук, доцент, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського
Шевчук О. А., кандидат біологічних наук, доцент, Вінницький національний аграрний університет
Ходаніцька О. О., кандидат с.-г. наук., старший викладач, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського
Липовий В. Г., кандидат с.-г. наук, доцент, Вінницький національний аграрний університет
Ватаманюк О. В., , , Вінницький національний аграрний університет
Рубрика 201 "Агрономія"
рік 2019 номер журналу №2, 2019
сторінки 54-58 індекс УДК 631.547:633.884:631.811.98
Індекс DOI 10.31395/2310-0478-2019-2-54-58 (Лінк)
Аннотація У статті проаналізовано вплив ретардантів, строків та способів сівби на ріст, розвиток та насіннєву продуктивність розторопші плямистої в умовах Поділля. Досліджено строки (за температури ґрунту 10-110 С, 12-130 С та 14-150 С) та способи сівби (суцільний – 15 см та широкорядний – 45 см). Проведено визначення впливу передпосівної обробки насіння ретардантами хлормекватхлоридом та тебуконазолом за різних строків та способів сівби. Здійснено фенологічні спостереження та біометричні вимірювання. Визначено динаміку наростання зеленої маси та насіннєвої продуктивності залежно від строків, способів сівби та застосування ретардантів. Дослідженнями встановлено, що ретарданти хлормекватхлорид та тебуконазол сприяли підвищенню схожості насіння та виживанню рослин розторопші плямистої. Оскільки в нестабільних умовах температурного режиму регіону Поділля період проростання насіння досить тривалий (12-16 днів) і сходи нерівномірні, визначені оптимальні строки сівби даної культури спрямовані на зростання енергії проростання і дружність сходів. При більшій площі живлення, тобто за широкорядного способу сівби, виживання рослин на ділянках досліду перевищило даний показник суцільного способу сівби. Вплив на виживання рослин розторопші плямистої на кінець вегетації здійснювали всі досліджувані чинники: ретарданти, спосіб та строки сівби. Найбільше виживання рослин даної культури відмічено при застосуванні тебуконазолу (0,5 %) за третього строку сівби. В порівнянні з суцільним способом сівби (міжряддя 15 см) широкорядне розміщення рослин на площі (міжряддя 45 см) сприяло кращому виживанню рослин упродовж вегетації. Застосування препаратів хлормекватлорид та тебуконазол впливало на біометричні характеристики культури – підвищувався лінійний ріст рослин, збільшувались кількість листків, пагонів та суцвіть. За широкорядного способу сівби (порівняно з суцільним) дані показники росту і розвитку культури зростали, а також формувалась більша кількість пагонів, на яких утворювались повноцінні кошики з насінням. У процесі онтогенезу розторопші плямистої її надземні органи змінювали своє співвідношення. Найбільша частка листків даної культури відмічена у фазу бутонізації за сівби другого строку. Протилежна тенденція спостерігалась в зміні приросту пагонів: у фазу бутонізації їх маса була найбільшою за ранньої сівби. Передпосівна обробка насіння ретардантами, третій строк сівби широкорядним способом сприяли збільшенню насіннєвої продуктивності розторопші плямистої. Найвища схожість насіння розторопші плямистої відмічена за сівби в третій строк при температурі ґрунту 14-150 С, особливо за передпосівної обробки насіння водним розчином 0,5 %-ого тебуконазолу.
Ключові слова розторопша плямиста, ріст і розвиток, біометричні показники, схожість, виживання рослин, ретарданти, строки та способи сівби
Завантажити файл    (завантажень: 63)