Уманський НУС | сьогодні: 19.11.2024
| Автор(и) |
І. В. Шукель, , кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри ландшафтної архітектури, садово-паркового господарства та урбоекології, Інститут лісового та садово-паркового господарства Національного лісотехнічного університету України (м. Львів, Україна) Л. В. Глоговський, , аспірант кафедри ландшафтної архітектури, садово-паркового господарства та урбоекології, Інститут лісового та садово-паркового господарства Національного лісотехнічного університету України (м. Львів, Україна) |
||
|---|---|---|---|
| Рубрика | 206 "Садово-паркове господарство" | ||
| рік | 2024 | номер журналу | №1, 2024 |
| сторінки | 53-59 | індекс УДК | 630.*231: 630*17: 582.475.4 | Індекс DOI | 10.32782/2310-0478-2024-1-53-59 (Лінк) |
| Аннотація | Викладено результати аналізу живого надґрунтового покриву, підліску та підросту у рекреаційно-оздоровчих лісах міста Львова при дослідженні лісів Борщовицького лісництва. Дослідження проведено в дубово-соснових насадженнях 50 річного віку, як одних з найбільш відвідуваних при відпочинку протягом вегетаційного періоду 2023 року в зонах масового, помірного та слабкого відвідування. Насадження знаходяться на ІІІ-й, ІІ-й та І-й стадії рекреаційної дигресії відповідно. Дослідження підліску та підросту проведено на 75 облікових майданчиків площею 300 м2. У живому надґрунтовому покриві ідентифіковано відповідно 15, 16 та 21 видів трав, чагарничків та мохів. У підліску ідентифіковано від 2 до 6 видів, де в зоні масового та слабкого відвідування панівною висотою є група «до 0,25 м». В зоні слабкого відвідування панування рослин такої висотної групи обумовлено зімкнутістю верхніх ярусів. Підріст формується із Pinus sylvestris L., Quercus robur L., Quercus rubra L., Betula pendula Roth., Prunus avium L., Fraxinus excelsior L., Carpinus betulus L., Acer platanoides L., та Pyrus communis L. В зонах масового та помірного відпочинку панує підріст вікової групи 1-2 роки, а контролі – 5–7 років. Зустрічність відповідно становить 0,9, 0,8 та 0,7. На якість природного поновлення впливають лісорослинні умови, зімкнутість верхнього намету та інтенсивність рекреаційного використання. Природне поновлення оцінюється для зони масового та помірного відпочинку як «недостатнє», а контролю «незадовільне». Підвищення ефективності лісовідновного процесу передбачає: тимчасове огородження лісових ділянок критичного стану, на період відновлення; перенаправлення рекреантів на більш стійкі ділянки; зниження відносної повноти деревостанів до 0,7–0,6 та проведення моніторингу в рекреаційно-оздоровчих лісах. Отримані дані свідчать що свіжі лісорослинні умови є більш сприятливими для успішного природного поновлення. | ||
| Ключові слова | рекреаційна дигресія, живий надґрунтовий покрив, підлісок, підріст | ||