Уманський НУС | сьогодні: 19.11.2024
| Автор(и) |
І. В. Пліско, , доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник, завідувачка лабораторії геоекофізики ґрунтів імені академіка НААН В. В. Медведєва, Національний науковий центр «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського» (м. Харків, Україна) К. Ю. Романчук, , кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник, Національний науковий центр «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського» (м. Харків, Україна) К. М. Куцова, , аспірант, Національний науковий центр «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського» (м. Харків, Україна) |
||
|---|---|---|---|
| Рубрика | 201 "Агрономія" | ||
| рік | 2024 | номер журналу | №1, 2024 |
| сторінки | 31-39 | індекс УДК | 631.43:631.559 | Індекс DOI | 10.32782/2310-0478-2024-1-31-39 (Лінк) |
| Аннотація | У статті висвітлені питання впливу просторової неоднорідності агрофізичних властивостей орного шару ґрунтів (структурного складу, твердості та щільності будови) на врожайність пшениці озимої та соняшнику на прикладі територіального об’єкту, розташованого в Лівобережному Лісостепу України. Метою роботи було оцінити взаємозв’язки між агрофізичними властивостями ґрунтів та врожайністю культур за допомогою методів кореляційно-регресійного аналізу даних. У результаті досліджень встановлено, що неоднорідність врожаю вирощуваних сільськогосподарських культур значною мірою визначалася неоднорідністю досліджених агрофізичних властивостей орних ґрунтів: найбільшою неоднорідністю характеризувався вміст брилистої фракції (часточок розміром >10 мм)(коефіцієнт варіації (Кv) дорівнював 0,33) та вміст пилуватої фракції (часточок розміром <0,25 мм) (Кv= 0,42). Показник твердості досліджених ґрунтів у межах об’єкту змінювався в межах від 8,8 до 14,3 кгс/см2 та не перевищував значення припустимих параметрів для проростання та розвитку більшості сільськогосподарських культур. За період досліджень щільність будови варіювала в межах від 1,20 до 1,45 г/см3. Встановлено, що найгірші показники агрофізичних параметрів зафіксовано у тих частинах територіального об’єкту, де ґрунтовий покрив представлено ясно-сірими та сірими опідзоленими слабо-та-середньозмитими важкосуглинковими та легкоглинистими ґрунтами, де саме і фіксується зниження врожайності вирощуваних культур. У ході досліджень оцінено значущість взаємозв’язків між окремими дослідженими показниками та врожайністю культур, а також їх кореляцію між собою. Відмічено середню кореляцію між урожайністю озимої пшениці та вмістом агрономічно цінних агрегатів (часточок розміром 10-0,25 мм) та твердістю у шарі 0-10 см. У посівах соняшника найбільша кореляція спостерігалась між вмістом брилистої фракції та вмістом агрономічно цінних агрегатів. Розрахунок множинних регресійних моделей підтвердив, що урожайність вирощуваних культур на 71% та 59% відповідно для пшениці озимої (коефіцієнт множинної кореляції (r) дорівнював 0,84) та соняшника (r=0,77) пояснювався сумісним впливом досліджених агрофізичних показників орних ґрунтів. | ||
| Ключові слова | агрофізичні властивості, ґрунт, кореляційно-регресійний аналіз, неоднорідність, урожайність культур | ||