Уманський НУС | сьогодні: 30.11.2024
| Автор(и) |
Буйний О.В., , аспірант, Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинського Кур’ята В. Г., доктор біологічних наук, професор, завідувач кафедри біології Вінницького державного педагогічного університету ім. М.Коцюбинського, Вінницький державний педагогічний університет ім. М.Коцюбинського |
||
|---|---|---|---|
| Рубрика | Овочівництво | ||
| рік | 2018 | номер журналу | №1, 2018 |
| сторінки | 48-52 | індекс УДК | 581.1:[661.162.65:582.930.12] | Індекс DOI | 10.31395/2310-0478-2018-1-48-52 (Лінк) |
| Аннотація | Встановлено дію 1 - нафтилоцтової кислоти (1-НОК) на морфогенез, фотосинтетичну продуктивність та урожайність культури томатів сорту Бобкат. Обробка рослин стимулятором росту призводила до достовірного збільшення загальної маси рослини та маси її окремих органів. Збільшувалася загальна кількість листків на рослині, що супроводжувалось значним зростанням маси листків та площі листкової поверхні, потовщенням листків та шару хлоренхіми в них, збільшенням вмісту хлорофілів та зростанням показника чистої продуктивності фотосинтезу. Отримані результати свідчать також про суттєве зростання листкового індексу дослідних рослин, що є важливим показником продуктивності агрофітоценозу. Отже, застосування 1-НОК стимулює утворення більш потужного листкового апарату, який виступає в якості донора асимілятів в донорно - акцепторній системі рослин, що створює передумови для покращення продуктивності культури. Формування потужнішого фотосинтетичного апарату забезпечило більш ефективний процес накопичення та постачання асимілятів як з листків, так і з інших вегетативних органів рослини на потреби росту і формування плодів. Враховуючи значне зростання маси листя, коренів та стебла за дії 1-НОК, можна констатувати збільшення валового виробництва і накопичення вуглеводів у рослин дослідного варіанту. Від стадії формування плодів до стадії бурого плоду у вегетативних органах в цілому відмічалося поступове зменшення вмісту суми цукрів та крохмалю, що свідчить про реутилізацію цих вуглеводів на потреби формування плодів. Відбувалось також зменшення концентрації загального, білкового та небілкового азоту у вегетативних органах в фазу плодоношення у рослин томатів дослідного варіанту, що пов’язане з посиленим відтоком азотовмісних сполук до плодів в зв’язку із збільшенням навантаження кущів плодами під впливом препарату. За рахунок кращого забезпечення асимілятами та різними формами азоту піщдвищувалася урожайність томатів - на 22% збільшувалася кількість плодів на одній рослині та на 20% зростала урожайність культури. | ||
| Ключові слова | томати, 1-НОК, морфогенез, вуглеводи, азотовмісні сполуки, урожайність | ||