Уманський НУС | сьогодні: 21.11.2024
| Автор(и) |
Горєлов О. М., доктор біологічних наук, старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник відділу дендрології, Національний ботанічний сад імені М. М. Гришка Національної академії наук України (м. Київ, Україна) Горєлов О. О., кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник відділу дендрології, Національний ботанічний сад імені М. М. Гришка Національної академії наук України (м. Київ, Україна) Красноштан І. В., кандидат біологічних наук, доцент, завідувач кафедри біології та методики її навчання, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини (м. Умань, Україна) |
||
|---|---|---|---|
| Рубрика | 206 "Садово-паркове господарство" | ||
| рік | 2022 | номер журналу | №2, 2022 |
| сторінки | 66-71 | індекс УДК | 615.89:625.77 | Індекс DOI | 10.32782/2310-0478-2022-2-66-71 (Лінк) |
| Аннотація | Метою даної статті є ознайомити спеціалістів ландшафтного будівництва з енергоінформаційним підходом як основи гармонізації ландшафту. Наведено порівняльний аналіз різноманітних стилів паркобудівництва з позицій «західних» та «східних» традицій. Показано, що у «західній» традиції домінує ідея антропоцентризму з підкресленим показовим втручанням людини у зміні ландшафту. У «східній» традиції основний акцент робиться на енергетичній гармонізації простору, де людина розглядається лише як одна із складових природи. Такий підхід відображено у традиційній китайській системі Фен-Шуй, що узгоджується з сучасною енергоінформаційною парадигмою, згідно якої первинною основою матерії є енергія. Розглянуто групи чинників (геогенне випромінювання, неоднорідності геологічної структури місцевості, наявність підземних водотоків, особливості рельєфу тощо), які впливають на енергетичні показники ландшафту. Це дозволяє сучасно інтерпретувати древньокитайське вчення Фен-Шуй у ландшафтному будівництві, зробити його більш зрозумілим для західних фахівців. Такий підхід доцільно застосовувати для оцінки загального рівня енергії ландшафту, обстеження території для визначення аномальних ділянок (особливо з патогенним впливом), функціонального зонування, оптимізації видового складу і просторової структури деревних насаджень, прокладання доріжкової сітки, розміщення елементів паркових композицій тощо. Це дозволить у більшій мірі гармонізувати простір, підвищити естетичну цінність ландшафту, посилити його рекреаційний ефект. Для визначення відповідних параметрів ландшафту запропоновано біолокаційний метод. Актуальним залишаються питання подальшої методичної розробки БЛМ, практичного опрацювання та підготовки відповідних фахівців. | ||
| Ключові слова | ландшафт, паркобудівництво, енергоінформаційний підхід, біолокаційний метод, Фен-Шуй, гармонізація простору | ||