Уманський НУС | сьогодні: 01.12.2024
| Автор(и) |
Попович Г. Б., кандидат біологічних наук, доцент кафедри плодоовочівництва і виноградарства, Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет» (м. Ужгород, Україна) Садовська Н. П., кандидат біологічних наук, доцент кафедри плодоовочівництва і виноградарства, Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет» (м. Ужгород, Україна) Гамор А. Ф., кандидат біологічних наук, доцент кафедри плодоовочівництва і виноградарства, Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет» (м. Ужгород, Україна) Вантюх О. М., кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри плодоовочівництва і виноградарства, Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет» (м. Ужгород, Україна) |
||
|---|---|---|---|
| Рубрика | 201 "Агрономія" | ||
| рік | 2022 | номер журналу | №2, 2022 |
| сторінки | 23-31 | індекс УДК | 635.032.034 | Індекс DOI | 10.32782/2310-0478-2022-2-23-31 (Лінк) |
| Аннотація | Стаття присвячена вивченню впливу світлодіодних фітоламп на формування параметрів розсади капусти броколі у ранньо-весняний період. Виявлено позитивний вплив світлодіодних фітоламп при формуванні біометричних параметрів розсади капусти броколі у ранньо-весняний період. Вже на ранніх етапах розвитку сіянців при досвічуванні спостерігали суттєві відмінності за темпами розвитку листків та їх прискорений ріст. При вступанні сіянців капусти броколі у фазу розкритих сім’ядоль за природного світла (24000 лк), у сіянців при досвічуванні відмічали формування першого справжнього листка. У той час як у варіанті з досвічуванням (2900 лк) у гібриду Монако F1 всі рослини вступили у фазу п’яти справжніх листків, у варіанті без досвічування фіксували сформовані чотири листки і тільки у 40% облікових рослин відмічали зачатки п’ятого листка. Надалі, починаючи із фази формування п’ятого-шостого листків, за темпами розвитку справжніх листків рослини контролю і дослідного варіанту майже не різнилися. Упродовж досліджень варіанти відрізнялися за площею асиміляційної поверхні та висотою стебла рослин. За цими показниками у сформованої розсади вирізнялися рослини за досвічування: 54,3 см2/росл., 11,2 см у Монако F1, 30,2 см2/росл., 11,2 см у Зеленого Калабризу та 24,5 см2/росл., 9,2 см у Тонусу порівняно з контролем – відповідно 37,5 см2/росл., 7,4 см у Монако F1, 27,0 см2/росл., 8,8 см у Зеленого Калабризу та 20,1 см2/росл., 8,5 см у Тонусу. Крім того, розсада, вирощена з досвічуванням, вирізнялася за діаметром стебла та розетки листків, за масою надземної та кореневої частин порівняно зі зразками контрольного варіанту. | ||
| Ключові слова | досвічування, світлодіодна фітолампа, капуста броколі, розсада, фенологічні спостереження, біометричні вимірювання | ||