Уманський НУС | сьогодні: 19.11.2024

ВИРОЩУВАННЯ РОЗСАДИ КАПУСТИ БРОКОЛІ ЗА ВИКОРИСТАННЯ ФІТОЛАМП

Автор(и) Попович Г. Б., кандидат біологічних наук, доцент кафедри плодоовочівництва і виноградарства, Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет» (м. Ужгород, Україна)
Садовська Н. П., кандидат біологічних наук, доцент кафедри плодоовочівництва і виноградарства, Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет» (м. Ужгород, Україна)
Гамор А. Ф., кандидат біологічних наук, доцент кафедри плодоовочівництва і виноградарства, Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет» (м. Ужгород, Україна)
Вантюх О. М., кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри плодоовочівництва і виноградарства, Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет» (м. Ужгород, Україна)
Рубрика 201 "Агрономія"
рік 2022 номер журналу №2, 2022
сторінки 23-31 індекс УДК 635.032.034
Індекс DOI 10.32782/2310-0478-2022-2-23-31 (Лінк)
Аннотація Стаття присвячена вивченню впливу світлодіодних фітоламп на формування параметрів розсади капусти броколі у ранньо-весняний період. Виявлено позитивний вплив світлодіодних фітоламп при формуванні біометричних параметрів розсади капусти броколі у ранньо-весняний період. Вже на ранніх етапах розвитку сіянців при досвічуванні спостерігали суттєві відмінності за темпами розвитку листків та їх прискорений ріст. При вступанні сіянців капусти броколі у фазу розкритих сім’ядоль за природного світла (24000 лк), у сіянців при досвічуванні відмічали формування першого справжнього листка. У той час як у варіанті з досвічуванням (2900 лк) у гібриду Монако F1 всі рослини вступили у фазу п’яти справжніх листків, у варіанті без досвічування фіксували сформовані чотири листки і тільки у 40% облікових рослин відмічали зачатки п’ятого листка. Надалі, починаючи із фази формування п’ятого-шостого листків, за темпами розвитку справжніх листків рослини контролю і дослідного варіанту майже не різнилися. Упродовж досліджень варіанти відрізнялися за площею асиміляційної поверхні та висотою стебла рослин. За цими показниками у сформованої розсади вирізнялися рослини за досвічування: 54,3 см2/росл., 11,2 см у Монако F1, 30,2 см2/росл., 11,2 см у Зеленого Калабризу та 24,5 см2/росл., 9,2 см у Тонусу порівняно з контролем – відповідно 37,5 см2/росл., 7,4 см у Монако F1, 27,0 см2/росл., 8,8 см у Зеленого Калабризу та 20,1 см2/росл., 8,5 см у Тонусу. Крім того, розсада, вирощена з досвічуванням, вирізнялася за діаметром стебла та розетки листків, за масою надземної та кореневої частин порівняно зі зразками контрольного варіанту.
Ключові слова досвічування, світлодіодна фітолампа, капуста броколі, розсада, фенологічні спостереження, біометричні вимірювання
Завантажити файл    (завантажень: 134)