Уманський НУС | сьогодні: 30.11.2024
| Автор(и) | Шевчук В. В., , , Вінницький національний аграрний університет | ||
|---|---|---|---|
| Рубрика | 201 "Агрономія" | ||
| рік | 2022 | номер журналу | №2, 2022 |
| сторінки | 45-51 | індекс УДК | 581.132:582.736.303]:631.8 | Індекс DOI | 10.32782/2310-0478-2022-2-45-51 (Лінк) |
| Аннотація | У технологічному процесі застосування рістрегулювальних та бактеріальних препаратів, їх композицій та позакореневих підживлень є перспективним для підвищення врожайності зернобобових культур. Метою роботи було вивчення дії передпосівної обробки насіння регулятором росту рослин Ендофіт-L1 РК (10 мл на 1 т насіння), бактеріальним препаратом БТУ–р (3 л на 1 т насіння), їх комплексного застосування та двох позакореневих підживлень у фазу 3-5-ти листків мікродобривом LF–БОБОВІ (1,5 л/га) та у фази 3-5-ти лисків LF–БОБОВІ (1,5 л/га) і бутонізації LF–БОБОВІ (2,5 л/га) + Біобор 140 (1,0 л/га) на особливості формування фотосинтетичного апарату гороху озимого. Дослідження проводилися на рослинах гороху озимого сорту НС Мороз. У процесі досліджень визначено вміст суми хлорофілів a+b, площу прилистків та чисту продуктивність фотосинтезу. Встановлено, що застосування регулятора росту рослин Ендофіту L1 РК, бактеріального препарату БТУ-р та їх поєднання з удобренням N45P45K45 призводило до збільшення площі прилистків гороху озимого сорту НС Мороз відносно контрольного варіанту на 14,8 та 15 % відповідно. За проведення позакореневих підживлень у фазу 3-5-ти прилистків рослин гороху озимого мікродобривами LF–БОБОВІ площа зростала на 28, 20, 40 %, а у фазу 3-5-ти прилистків – LF–БОБОВІ і бутонізації – LF–БОБОВІ + Біобор 140 площа зростала на 39, 33, 59 % відносно контролю. Застосування комплексної передпосівної обробки насіння у поєднанні з удобренням N45P45K45 та дворазовим позакореневим підживленням у фази 3-5-ти прилистків та бутонізації забезпечувало формування найвищого вмісту в прилистках гороху озимого суми хлорофілів а і b, яке в середньому за роками досліджень у фази бутонізації, цвітіння та формування бобів перевищувало контрольний варіант відповідно на 12 %, 11 %, 8 %. Збільшення чистої продуктивності фотосинтезу виявлено за сумісної передпосівної обробки гороху озимого регулятором росту рослин Ендофіту L1 РК та інокулянтом БТУ-р з фоновим удобренням N45P45K45 та дворазовим позакореневим підживленням, що зростало на 32 % відносно контролю. Актуальним залишається питання дослідження впливу регуляторів росту рослин, бактеріальних препаратів, їх композицій та позакореневих підживлень на інших сортах гороху озимого. | ||
| Ключові слова | регулятори росту рослин, бактеріальні препарати, позакореневе підживлення, площа листкової поверхні, чиста продуктивність фотосинтезу, пігменти, продуктивність, горох озимий | ||