Уманський НУС | сьогодні: 19.11.2024
| Автор(и) |
Садовська Н. П., кандидат біологічних наук, доцент кафедри плодоовочівництва і виноградарства, Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет» (м. Ужгород, Україна) Попович Г. Б., кандидат біологічних наук, доцент кафедри плодоовочівництва і виноградарства, Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет» (м. Ужгород, Україна) Гамор А. Ф., кандидат біологічних наук, доцент кафедри плодоовочівництва і виноградарства, Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет» (м. Ужгород, Україна) М. І. Опаленик, , студент ІІ курсу магістратури кафедри плодоовочівництва і виноградарства, Ужгородський національний університет, Ужгородський національний університет, Україна |
||
|---|---|---|---|
| Рубрика | 201 "Агрономія" | ||
| рік | 2023 | номер журналу | №1, 2023 |
| сторінки | 26-32 | індекс УДК | 633.1:631.5 | Індекс DOI | 10.32782/2310-0478-2023-1-26-32 (Лінк) |
| Аннотація | Наведено результати вивчення процесів росту та формування продуктивності квасолі овочевої при вирощуванні її після культур-попередників картоплі та квасолі зернової за використання для посіву необробленого та обробленого біопрепаратом «Ризогумін» насіння. Показано, що використання Ризогуміну для передпосівної обробки насіння не мало істотного впливу на тривалість вегетації квасолі овочевої. У той же час найменша енергія проростання насіння (90,7%) була відмічена в контрольному варіанті на ділянці з культурою-попередником картоплею. На інших варіантах вона коливалася від 94,7 до 97,3%. Очевидно, що приріст енергії проростання (від 4,0 до 7,3%) отримано за рахунок присутності аборигенних штамів бульбочкових бактерій та наявності в дослідних варіантах бактеріальних клітин нових штамів. Найвищі показники приросту вегетативної надземної маси отримано на варіанті, де насіння було оброблено біопрепаратом та вирощувалося після попередника картоплі. Як кількість і розміри листків, так і площа асиміляційного апарату рослин значно змінювалася за різних схем використання препарату. Кращі результати отримано за обробки насіння на ділянці, де попередником слугувала картопля. Площа листкової поверхні була тут на 4,9% більшою, ніж за використання в якості попередника бобової культури. Передпосівна інокуляція біопрепаратом спричиняла збільшення як загальної маси рослин, так і її надземної частини та коренів. Разом із тим вищі показники отримано на ділянках, де квасолю вирощували після картоплі. Найбільша кількість бобів (11 шт./росл.) формувалася на варіанті з висівом інокульованого насіння на ділянці після картоплі. Відповідно на контролі їх утворювалося на 27,3% менше. На ділянці, де попередником була квасоля зернова, у досліді на рослинах формувалося на 10% більше плодів, ніж у контролі. Використання Ризогуміну призводило до зростання врожайності як за вирощування після картоплі, так і після квасолі зернової. Але показники загальної (8,1 т/га) і товарної (7,9 т/га) урожайності були вищі на варіанті, де попередником слугувала бобова культура. Після попередника картоплі – відповідно 7,9 т/га та 7,7 т/га. Разом із тим приріст товарної врожайності до контролю був вищим після картоплі 1,8 т/га проти 1,5 т/га. | ||
| Ключові слова | квасоля, насіння, Ризогумін, попередники, урожайність | ||