Уманський НУС | сьогодні: 20.11.2024
| Автор(и) |
І. А. Іванько, кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник, директор, Науково-дослідний інститут біології Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, Науково-дослідний інститут біології Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, Україна К. К. Голобородько, доктор біологічних наук, професор, головний науковий співробітник, Науково-дослідний інститут біології Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, Науково-дослідний інститут біології Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, Україна О. О. Дідур, кандидат біологічних наук, старший дослідник, науковий співробітник, Науково-дослідний інститут біології Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, Науково-дослідний інститут біології Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, Україна Б. О. Барановський, кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник, Науково-дослідний інститут біології Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, Науково-дослідний інститут біології Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, Україна Л. О. Кармизова, кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник, Науково-дослідний інститут біології Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, Науково-дослідний інститут біології Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, Україна Т. І. Косогубова, , завідувачка лабораторії кафедри геоботаніки, ґрунтознавства та екології біолого-екологічного факультету, Дніпровський національний університет імені Олеся, Дніпровський національний університет імені Олеся, Україна |
||
|---|---|---|---|
| Рубрика | 101 "Екологія" | ||
| рік | 2023 | номер журналу | №1, 2023 |
| сторінки | 66-76 | індекс УДК | 574.4(477.63) | Індекс DOI | 10.32782/2310-0478-2023-1-66-76 (Лінк) |
| Аннотація | Дослідження присвячене з’ясуванню життєвості і санітарного стану штучних деревних насаджень на території Грушеватського лісового заказника загальнодержавного значення (Дніпропетровська обл., Україна). Заказник знаходиться в межах степової зони України і належить до об’єктів природно-заповідного фонду України. Проаналізовано санітарний стан основних деревних порід лісових насаджень заказника – Quercus robur, Fraxinus excelsior, Robinia pseudoacacia та Acer platanoides. Визначали їх найпростіші лісотаксаційні характеристики (висоту та діаметр стовбурів), кількість екземплярів на одиницю площі, встановлювали категорію життєвості та категорію санітарного стану окремих дерев та деревостанів загалом. З’ясовано, що у першому ярусі максимально виражені (за висотою і діаметром стовбурів) Fraxinus excelsior та Acer platanoides. З урахуванням життєздатного підросту обстежених порід (віком понад 3 роки) встановлено домінування Quercus robur і Fraxinus excelsior за висотою і діаметром стовбурів. На дослідженій території спостерігається спонтанне природне розповсюдження з фрагментарним формуванням локальних популяцій таких адвентивних видів, як жимолость татарська (Lonicera tatarica), скумпія звичайна (Cotinus coggygria), магонія падуболиста (Mahonia aquifolium), які натуралізувалися в цих насадженнях та мають суттєвий інвазійний потенціал. Дослідження відносного життєвого стану (за шкалою Алєксєєва) виявили, що обстежені штучні деревні насадження лісового заказника переважно належать до категорії «деревостій з незадовільним життєвим станом» (повністю зруйновані та дуже ослаблені дерева). Насадження зі здоровим деревостаном на дослідженій території заказника не спостерігали. За результатами фітосанітарного обстеження встановлено масові ушкодження стовбурів дерев ясена звичайного древесницею уїдливою (Zeuzera pyrina (Linnaeus 1761). Частка пошкоджених древесницею дерев ясена коливається від 40% до 100%. Аналіз таксаційних характеристик та життєвості штучних дубово-ясеневих лісових насаджень на території заказника свідчить, що ці лісові екосистеми зазнали низку деструктивних процесів, які проявились у сильному зниженні життєздатності окремих дерев та життєвого стану насаджень загалом, масовому пошкодженні дерев комахами-шкідниками, а також помітному траплянню адвентивних видів рослин з підвищеним рівнем інвазійного потенціалу. Здійснення моніторингу за цими лісовими екосистемами дозволить виявити темпи розповсюдження адвентивної фракції рослин з високим інвазійним потенціалом та прогнозувати спрямованість зміни життєвого стану таких насаджень та швидкість їх пошкодженості комахами. | ||
| Ключові слова | заказники, штучні ліси, життєвий стан деревних насаджень, адвентивні види рослин, лісосанітарні обстеження | ||