Уманський НУС | сьогодні: 21.11.2024
| Автор(и) | В. В. Карпенко, , аспірант кафедри захисту і карантину рослин, Уманський національний університет садівництва (м. Умань, Україна) | ||
|---|---|---|---|
| Рубрика | 202 "Захист і карантин рослин" | ||
| рік | 2023 | номер журналу | №2, 2023 |
| сторінки | 43-49 | індекс УДК | 633.11-027:236:631.87:632.913 | Індекс DOI | 10.32782/2310-0478-2023-2-43-49 (Лінк) |
| Аннотація | Стаття висвітлює експериментальні результати з вивчення впливу передпосівної обробки насіння та посівів тритикале озимого біопрепаратами з фунгіцидним ефектом на фітосанітарний стан посівів культури. Так, за дослідження поширення у посівах тритикале озимого плямистостей, зокрема сітчастої, смугастої та септоріозу, на які приходилась переважна частка хвороб листя, встановлено, що бактеризація насіння мікробними препаратами Біозлак і Меланоріз як окремо, так і в комплексі з посходовим внесенням біофунгіциду Бактофіт, сприяла пригніченню їх розвитку. Рівень зниження шкодочинності хвороб, крім виду та способу використання досліджуваних препаратів, суттєво залежав від умов вологозабезпечення, що складалися у період досліджень. Зокрема, за умов 2021 року поширеність хвороб листя була найнижчою, водночас за підвищеного вологозабезпечення 2023 року – найвищою. Найменший відсоток поширення хвороб листків тритикале озимого простежувався за інтегрованої бактеризації насіння мікробним препаратом Меланоріз (1,0 л/т) з наступним внесенням по вегетації біофунгіциду Бактофіт (3,0 л/га), за яких фітосанітарний стан посівів культури покращувався (поширення хвороб складало 0,2–20,0% при 7,8–25,3 в контролі). Схожу тенденцію відмічено і за дослідження хвороб колосу. Зокрема встановлено що найчастіше в умовах дослідного поля УНУС зустрічалися: септоріоз і фузаріоз, частка яких у структурі хвороб колосу складала 26 та 24% відповідно, летюча і тверда сажки – 16% і 10%, борошниста роса і альтернаріоз – 5%. Загальний аналіз ураження тритикале озимого хворобами колосу показав, що у середньому за роки досліджень передпосівна обробка насіння культури препаратами Меланоріз та Біозлак сприяла зниженню ступеня ураження рослин хворобами колосу, зокрема, септоріозом – до 4,2 і 2,5%; фузаріозом – до 2,3 у обох варіантах; летючою сажкою – до 3,0% у обох варіантах та твердою сажкою – до 2,1 та 2,0% відповідно. У разі внесення біофунгіциду Бактофіт у нормах 2,0–3,0 л/га на фоні необробленого насіння відмічено пригнічення ураженості септоріозом до 2,8–1,8%; фузаріозом – до 2,7–1,4%. Неістотно знижувалося ураження летючою (до 3,6–4,0%) і твердою (до 4,6–4,9%) сажками залежно від норм біофунгіциду. Найбільш ефективним виявилося комплексне застосування Меланорізу та Бактофіту, що сприяло зниженню ураження колосу у середньому за роки досліджень до 0,6–4,9% залежно від виду хвороби. | ||
| Ключові слова | біологічні препарати, фітосанітарний стан, тритикале озиме, ефективність | ||