Автор(и) |
Яковенко Р.В., кандидат с.-г. наук, доцент кафедри плодівництва і виноградарства, Уманський національний університет садівництва І. М. Трушев, , аспірант кафедри плодівництва і виноградарства, Уманський національний університет садівництва (м. Умань, Україна) |
||
---|---|---|---|
Рубрика | 203 "Садівництво і виноградарство" | ||
рік | 2023 | номер журналу | №2, 2023 |
сторінки | 64-70 | індекс УДК | 634.11:631.8 | Індекс DOI | 10.32782/2310-0478-2023-2-64-70 (Лінк) |
Аннотація | Внесення добрив – потужний спосіб регулювання продуктивності насаджень яблуні. Раціональне мінеральне живлення активізує фотосинтез, процеси росту, закладання й диференціацію генеративних бруньок, сприяє одержанню регулярних високих врожаїв, підвищенню якості плодів і зимостійкості плодових дерев. Є однією з основних складових частин інтенсивних технологій вирощування насаджень плодових культур. У період інтенсивного росту дерев, коли вони нарощують велику вегетативну масу і для цього поглинають велику кількість поживних речовин, часто виникає потреба у внесенні добрив, але не завжди в інтенсивному саду є можливість провести цей захід. Тому, за допомогою позакореневого підживлення можна покращити живлення плодових рослин. Розглянуто результати досліджень впливу ґрунтового удобрення та позакореневого підживлення на ростові показники та врожайність яблуні сорту Чемпіон Арно на чорноземі опідзоленому в Правобережному Лісостепу України. Дослідження проводили в 2021–2022 рр. у дослідному яблуневому саду Уманського національного університету садівництва. Об'єктом досліджень були різні схеми удобрення та підживлення дерев яблуні сорту Чемпіон Арно на підщепі ММ-106. Впродовж років досліджень встановлено, що приріст діаметра штамбу дерев змінювався від 10,7 до 16 мм і в значно залежав від удобрення. Середній приріст пагонів на ділянках усіх досліджуваних варіантів удобрення перевищував контрольні на 12 % за ґрунтового удобрення, 15 ‒ позакореневого підживлення і 33 % за внесення біостимулятора на фоні удобрення позакоренево азотом і бором навесні та восени за оптимізованого ґрунтового живлення. Подібна тенденція прослідковується і з показником сумарної довжини приросту залежно від досліджуваних варіантів. У середньому за роки дослідження врожайність дерев на оптимізованому фоні удобрення на 5 % перевищувала виробничий і на 32 % абсолютний контроль. Позакореневе підживлення азотом і бором, на даному фоні, навесні та восени з внесенням біостимулятора-антистресанта, сприяло підвищенню врожайності на 21 % порівняно з контролем (обробкою дерев водою). | ||
Ключові слова | яблуня, удобрення, позакореневе підживлення, ріст дерев, урожайність |