Уманський національний університет | сьогодні: 26.05.2025
| Автор(и) |
М. С. Шевченко, доктор сільськогосподарських наук, професор, завідувач лабораторії землеробства та родючості ґрунтів, Державна установа Інститут зернових культур Національної академії аграрних наук України О. О. Мицик, кандидат сільськогосподарських наук, доцент, завідувач кафедри загального землеробства та ґрунтознавства, Дніпровський державний аграрно-економічний університет С. М. Шевченко, доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник, доцент кафедри загального землеробства та ґрунтознавства, Дніпровський державний аграрно-економічний університет К. А. Деревенець-Шевченко, кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник лабораторії захисту рослин, Державна установа Інститут зернових культур Національної академії аграрних наук України Н. О. Пришедько, , асистент кафедри загального землеробства та ґрунтознавства, Дніпровський державний аграрно-економічний університет О. В. Заверталюк, , асистент кафедри загального землеробства та ґрунтознавства, Дніпровський державний аграрно-економічний університет |
||
|---|---|---|---|
| Рубрика | 201 "Агрономія" | ||
| рік | 2025 | номер журналу | №1, 2025 |
| сторінки | 35-41 | індекс УДК | 632.51:632.954:631.51 | Індекс DOI | 10.32782/2310-0478-2025-1-35-41 (Лінк) |
| Аннотація | В умовах змін клімату та необхідності збереження родючості ґрунтів важливим напрямом землеробства є пошук ефективних прийомів основного обробітку ґрунту. Оптимізація технологій вирощування кукурудзи в Північному Степу України має значний вплив на продуктивність культури та екологічну стійкість агросистем. Метою роботи було визначити вплив різних способів основного обробітку ґрунту на ростові процеси та врожайність зерна кукурудзи. Дослідження проводили у 2019–2021 рр. на чорноземі звичайному з вмістом гумусу 4,2% та щорічною кількістю опадів 495 мм. Дослід включав чотири варіанти основного обробітку ґрунту: оранка (23–25 см), чизельний обробіток (25–27 см), дискування (10–12 см) та No-till. Внесення гербіцидів, контролювання бур’янів, облік біометричних показників кукурудзи та визначення врожайності зерна здійснювали згідно із загальноприйнятими методиками. Встановлено, що система обробітку ґрунту суттєво впливала на параметри врожайності. Найвища врожайність кукурудзи (6,99 т/га) отримана після оранки, чизельний обробіток забезпечив 6,62 т/га, дискування – 6,27 т/га, а No-till – 6,11 т/га. Зменшення глибини обробітку знижувало польову схожість кукурудзи на 3,3–7,8% у порівнянні з оранкою. Внесення гербіцидів забезпечило зниження кількості бур’янів на 58–91%. Встановлено, що мінімальний та нульовий обробіток сприяли концентрації пожнивних решток у верхньому шарі ґрунту (до 97%), що впливало на температурний режим та сповільнювало проростання культури. Оранка є оптимальним прийомом основного обробітку ґрунту для вирощування кукурудзи в регіоні, забезпечуючи найвищу врожайність та рівномірний ріст і розвиток рослин. Мінімальний та нульовий обробіток сприяють накопиченню органічних решток у верхньому шарі, що позитивно впливає на ерозійну стійкість, проте знижує схожість культури та урожайність. Отримані результати можуть бути використані для розробки адаптивних систем землеробства в умовах Північного Степу України. | ||
| Ключові слова | кукурудза на зерно, обробіток ґрунту, схожість, технологія, рослинні рештки, продуктивність, врожайність | ||