Уманський національний університет | сьогодні: 18.12.2025
| Автор(и) |
А. А. Алексєєва, кандидат біологічних наук, доцент, старший викладач кафедри фізіології та інтродукції рослин, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара (м. Дніпро, Україна) К. К. Голобородько, доктор біологічних наук, професор, головний науковий співробітник, Науково-дослідний інститут біології Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, Науково-дослідний інститут біології Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, Україна І. А. Іванько, кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник, директор, Науково-дослідний інститут біології Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, Науково-дослідний інститут біології Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, Україна В.М. Ловинська, доктор сільськогосподарських наук, доцент, головний науковий співробітник науково-дослідної лабораторії лісового господарства, Дніпровський державний аграрно-економічний університет (м. Дніпро, Україна С. А. Ситник, доктор сільськогосподарських наук, доцент, головний науковий співробітник науково-дослідної лабораторії лісового господарства, Дніпровський державний аграрно-економічний університет (м. Дніпро, Україна) |
||
|---|---|---|---|
| Рубрика | 202 "Захист і карантин рослин" | ||
| рік | 2025 | номер журналу | №2, 2025 |
| сторінки | 30-36 | індекс УДК | 581.132:582.76/.77+632.4 | Індекс DOI | 10.32782/2310-0478-2025-2-31-37 (Лінк) |
| Аннотація | У статті наведено результати дослідження впливу Sawadaea bicornis (Wallr.) Miyabe на стан фотосинтетичного апарату 4 видів роду Acer L. за допомогою методики вимірювання індукції флуоресценції хлорофілу (ІФХ), яка на даний час може бути реалізована за допомогою біосенсорів. Клени широко використовуються для створення паркових та лісопаркових фітоценозів, в групових та поодиноких посадках, в озелененні міських площ, проспектів, бульварів. Однак, в умовах міста клени є більш вразливими до патогенів. Ураження фітопатогенними грибами знижує їх декоративність, а також призводить до порушення фотосинтезуючих та транспіраційних процесів, викликають всихання та відмирання як окремих гілок так і дерев загалом. Борошниста роса – захворювання, викликане паразитичним грибом Sawadaea bicornis (Wallroth) Miyabe 1937, є одним з найпоширеніших, що вражає молоді саджанці та дорослі рослини кленів. Для діагностики порушень фотосинтезу нативного хлорофілу у живих листках різних видів роду Acer використано портативний флуорометр «FLS 10s». Виміри проводили на живих листках клену гостролистого (A. platanoides L.), клену татарського (A. tataricum L.), явору (A. pseudoplatanus L.), клену ясенелистого (A. negundo L.) у вересні 2024 р. Виміри проводили на повністю не уражених та на уражених борошнистою росою листках у межах одного дерева (по 7 на кожному). Відсоток ураження листкової пластинки фітопатогеном визначався візуально. Виявлено високу інформативність індукційних змін флуоресценції хлорофілу в структурній організації хлоропластів листя клена гостролистого, що визначається за параметрами Fo, Fm, Fv, Fv/Fо, Fv/Fm, (Fm–Fst)/Fst, (Fp–Fо)/Fv. Наші дослідження показали, що метод ІФХ з використанням приладу «FLS 10s» дозволяє експресно визначати загальний стан рослини шляхом оцінки її основного процесу життєдіяльності – фотосинтезу. Аналіз параметрів флуоресценції хлорофілу є потужним і ефективним інструментом для визначення впливу грибка-паразита на рослину-господаря. | ||
| Ключові слова | грибкові захворювання рослин, інтенсивність індукції флуоресценції хлорофілу, фотосинтетичний апарат рослин, біосенсори | ||