Уманський національний університет | сьогодні: 26.05.2026
| Автор(и) |
М. І. Бомба, кандидат сільськогосподарських наук, доцент, доцент кафедри технологій у рослинництві, Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького O. Ф. Литвин, кандидат сільськогосподарських наук, доцент, доцент кафедри технологій у рослинництві, Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького М. Я. Бомба, доктор сільськогосподарських наук, професор, професор кафедри готельно-ресторанної справи та харчових технологій, Львівський національний університет імені Івана Франка |
||
|---|---|---|---|
| Рубрика | 201 "Агрономія" | ||
| рік | 2026 | номер журналу | №1, 2026 |
| сторінки | 17-22 | індекс УДК | 633.15:581.9] : 57. 045 | Індекс DOI | 10.32782/2310-0478-2026-1-17-22 (Лінк) |
| Аннотація | Підвищенню та стабілізації врожаїв зерна кукурудзи, зміцненню зернофуражного та продовольчого балансу України сприяє впровадження у виробництво нових гібридів і засобів їх вирощування та встановлення для них оптимальної густоти стеблостою, а саме: адаптація гібридів до специфіки погодних і виробничих умов, недотримання гібридного складу та технології їх вирощування стримує одержання стабільних і високих урожаїв зерна кукурудзи у виробництві. Проблемою, що постає перед аграрним виробництвом при вирощуванні зернової кукурудзи, є встановлення диференційованої густоти сучасних гібридів у конкретних ґрунтово-кліматичних умовах задля реалізації їх генетичного потенціалу продуктивності. Сучасні гібриди кукурудзи істотно різняться між собою за комплексом біоморфологічних і господарсько-цінних ознак; характеризуються різною реакцією на екологічні чинники, агротехнічні умови; мають різний ступінь адаптації та стійкості до біотичних і абіотичних чинників середовища. Тому дуже важливо встановити закономірності формування структури агроценозів сучасних гібридів кукурудзи залежно від густоти стояння рослин. Упродовж 2022-2024 рр. ми проводили дослідження в умовах Холодного Поділля Західного Лісостепу Тернопільської області щодо реакції гібридів кукурудзи різних груп стиглості на густоту стояння рослин. Результати досліджень свідчать, що зменшення площі живлення рослин за рахунок збільшення густоти стеблостою від 60 до 90 тис./га призводить до зниження індивідуальної продуктивності рослин, незначного зниження маси 1000 зерен та підвищення вологості зерна в період збирання врожаю. Не зважаючи на зниження показників структури врожаю зерна кукурудзи в загущеному агрофітоценозі, ранньостиглий гібрид Анові КС (ФАО 220) забезпечив максимальну реалізацію генетичного потенціалу за густоти посіву 80 і 90 тис./га, відповідно 11,24 і 11,15 т/га. Середньоранній гібрид Датабаз (ФАО 280) максимальну врожайність забезпечив за густоти стеблостою 70 і 80 тис./га – 11,92 та 11,77 т/га. Середньостиглий гібрид UNI 3511 (ФАО 340) в середньому за три роки забезпечив найвищу врожайність – на рівні 12,83 і 12,81 т/га – за густоти посіву 60 і 70 тис./га. | ||
| Ключові слова | Західний Лісостеп, кукурудза, гібрид, група стиглості, густота посіву, вологість та врожайність зерна | ||