Уманський НУС | сьогодні: 05.10.2020

БОТАНІЧНИЙ СКЛАД І ВРОЖАЙНІСТЬ БОБОВО-ЗЛАКОВОГО ТРАВОСТОЮ ЗАЛЕЖНО ВІД СТРОКІВ СІВБИ

Автор(и) Чинчик О., доктор с.–г. наук, професор, Подільський державний аграрно-технічний університет
Оліфірович В., канд. с.-г. наук, , Буковинська державна сільськогосподарська дослідна станція НААН
Кравченко В.С., канд. с.-г. наук, , Уманський національний університет садівництва, Україна
Кононенко Л.М., канд. с.-г. наук, , Уманський національний університет садівництва
Рубрика 201 "Агрономія"
рік 2019 номер журналу №1, 2019
сторінки 59-64 індекс УДК 633.2.03
Індекс DOI 10.31395/2310-0478-2019-1-59-64 (Лінк)
Аннотація Стаття присвячена вивченню вплив строків сівби сумішки лядвенцю рогатого з тимофіївкою лучною на ботанічний склад та урожайність травостою. В умовах південної частини Лісостепу західного на схилах з кислими, невисокої природної родючості ґрунтами кращий ботанічний склад травостою формувався за ранньовесняної сівби сумішки лядвенцю рогатого з тимофіївкою лучною. У цьому варіанті частка бобового компоненту в урожаї зеленої маси першого укосу становила 50,6 %, другого – 64 %. Травостій, створений ранньовесняною сівбою характеризувався найнижчим рівнем засмічення різнотрав’ям, частка якого у першому укосі становила 9,8 %, у другому укосі – 9,9 %. Вихід сухої речовини у цьому варіанті становив 5,78 т/га, що перевищувало продуктивність травостоїв, створених літньою та осінньою сівбою на 0,98–3,69 т/га. Найкращий ботанічний склад та максимальну продуктивність травостою на схилах з кислими, невисокої природної родючості ґрунтами забезпечує ранньовесняна сівба сумішки лядвенцю рогатого з тимофіївкою лучною.
Ключові слова лядвенець рогатий, тимофіївка лучна, різнотрав’я, суха речовина
Завантажити файл    (завантажень: 82)