Уманський НУС | сьогодні: 30.11.2024
| Автор(и) |
Васильківський С. П., доктор с.-г. наук, професор, завідувач кафедри генетики, селекції і насінництва, Білоцерківський національний аграрний університет Гудзенко В. М., кандидат с.-г. наук, старший науковий співробітник, заступник директора з наукової роботи, завідувач лабораторії селекції ячменю, Миронівський інститут пшениці імені В. М. Ремесла НААН |
||
|---|---|---|---|
| Рубрика | Селекція | ||
| рік | 2017 | номер журналу | №1, 2017 |
| сторінки | 90-95 | індекс УДК | 633.16:631.527 | Індекс DOI |
| Аннотація | Наведено результати багаторічних (2012-2016 рр.) випробувань в Миронівському інституті пшениці імені В. М. Ремесла НААН 154 зразків генофонду ячменю озимого різного еколого-географічного походження, отриманих з Національного центру генетичних ресурсів рослин України та міжнародного центру ICARDA. Погодні умови за період досліджень відзначались значною мінливістю показників гідротермічного режиму, внаслідок чого у різні роки проявлялось поєднання низки несприятливих абіотичних та біотичних чинників: нестача вологи та «підгоряння» посівів; вилягання внаслідок зливових шквальних дощів; інтенсивний розвиток комплексу збудників хвороб. Загальною характеристикою для більшості років досліджень був нерівномірний розподіл опадів упродовж вегетаційного періоду рослин ячменю озимого. Оскільки хімічний захист посівів від хвороб, шкідників і вилягання не застосовували, можна стверджувати, що отриманий рівень врожайності позитивно характеризує здатність досліджених генотипів реалізувати генетичний потенціал продуктивності за дії різних абіотичних та біотичних чинників в даних екологічних умовах. Найвище середнє значення врожайності по досліду відмічено у 2015 р. (509 г/м2), найменше – у 2014 р. (280 г/м2). Розмах варіювання між зразками у межах року становив 305–658 г/м2. Абсолютний рівень прояву врожайності коливався від 876 г/м2 у сорту Cartel (FRA) в 2015 р. до 200 г/м2 у зразка з міжнародного розсадника IBSP-W у 2014 р. Для візуалізації та ранжирування зразків за продуктивністю та адаптивністю застосовували AMMI та GGE biplot моделі. Виділено джерела підвищеного продуктивного та адаптивного потенціалу: Cartel (FRA) – 680 г/м2, Стрімкий (UKR) – 633 г/м2, Фёдор (RUS) – 606 г/м2, Michailo / Dobrinya (SYR) – 592 г/м2, Cinderella (DEU) – 584 г/м2, Самсон (RUS) – 581 г/м2. За продуктивністю та адаптивністю на рівні стандарту Жерар (543 г/м2) були зразки Mascara (DEU) – 554 г/м2, Ігор (UKR) – 554 г/м2, Existenz (DEU) – 553 г/м2, Grivita / CWB117-5-9-5 (SYR) – 552 г/м2, Salamandra (FRA) – 552 г/м2, Селена стар (UKR) – 551 г/м2, Айвенго (UKR) – 550 г/м2. Дані генотипи рекомендовано для залучення в селекційний процес у створенні вихідного матеріалу для виведення сортів ячменю озимого, адаптованих до умов Центрального Лісостепу України. | ||
| Ключові слова | ячмінь озимий, генофонд, зразки, генетичні джерела, продуктивність, адаптивність, AMMI та GGE biplot моделі. | ||