Уманський НУС | сьогодні: 27.04.2024

ГЕНЕТИЧНІ ДЖЕРЕЛА ПІДВИЩЕНОГО ПРОДУКТИВНОГО ТА АДАПТИВНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ДЛЯ СЕЛЕКЦІЇ ЯЧМЕНЮ ОЗИМОГО У ЦЕНТРАЛЬНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

Автор(и) Васильківський С. П., доктор с.-г. наук, професор, завідувач кафедри генетики, селекції і насінництва, Білоцерківський національний аграрний університет
Гудзенко В. М., кандидат с.-г. наук, старший науковий співробітник, заступник директора з наукової роботи, завідувач лабораторії селекції ячменю, Миронівський інститут пшениці імені В. М. Ремесла НААН
Рубрика Селекція
рік 2017 номер журналу №1, 2017
сторінки 90-95 індекс УДК 633.16:631.527
Індекс DOI
Аннотація Наведено результати багаторічних (2012-2016 рр.) випробувань в Миронівському інституті пшениці імені В. М. Ремесла НААН 154 зразків генофонду ячменю озимого різного еколого-географічного походження, отриманих з Національного центру генетичних ресурсів рослин України та міжнародного центру ICARDA. Погодні умови за період досліджень відзначались значною мінливістю показників гідротермічного режиму, внаслідок чого у різні роки проявлялось поєднання низки несприятливих абіотичних та біотичних чинників: нестача вологи та «підгоряння» посівів; вилягання внаслідок зливових шквальних дощів; інтенсивний розвиток комплексу збудників хвороб. Загальною характеристикою для більшості років досліджень був нерівномірний розподіл опадів упродовж вегетаційного періоду рослин ячменю озимого. Оскільки хімічний захист посівів від хвороб, шкідників і вилягання не застосовували, можна стверджувати, що отриманий рівень врожайності позитивно характеризує здатність досліджених генотипів реалізувати генетичний потенціал продуктивності за дії різних абіотичних та біотичних чинників в даних екологічних умовах. Найвище середнє значення врожайності по досліду відмічено у 2015 р. (509 г/м2), найменше – у 2014 р. (280 г/м2). Розмах варіювання між зразками у межах року становив 305–658 г/м2. Абсолютний рівень прояву врожайності коливався від 876 г/м2 у сорту Cartel (FRA) в 2015 р. до 200 г/м2 у зразка з міжнародного розсадника IBSP-W у 2014 р. Для візуалізації та ранжирування зразків за продуктивністю та адаптивністю застосовували AMMI та GGE biplot моделі. Виділено джерела підвищеного продуктивного та адаптивного потенціалу: Cartel (FRA) – 680 г/м2, Стрімкий (UKR) – 633 г/м2, Фёдор (RUS) – 606 г/м2, Michailo / Dobrinya (SYR) – 592 г/м2, Cinderella (DEU) – 584 г/м2, Самсон (RUS) – 581 г/м2. За продуктивністю та адаптивністю на рівні стандарту Жерар (543 г/м2) були зразки Mascara (DEU) – 554 г/м2, Ігор (UKR) – 554 г/м2, Existenz (DEU) – 553 г/м2, Grivita / CWB117-5-9-5 (SYR) – 552 г/м2, Salamandra (FRA) – 552 г/м2, Селена стар (UKR) – 551 г/м2, Айвенго (UKR) – 550 г/м2. Дані генотипи рекомендовано для залучення в селекційний процес у створенні вихідного матеріалу для виведення сортів ячменю озимого, адаптованих до умов Центрального Лісостепу України.
Ключові слова ячмінь озимий, генофонд, зразки, генетичні джерела, продуктивність, адаптивність, AMMI та GGE biplot моделі.
Завантажити файл    (завантажень: 362)