Уманський НУС | сьогодні: 25.04.2024
| Автор(и) |
Господаренко Г.М., доктор с.-г. наук, професор кафедри агрохімії і грунтознавства, Уманський національний університет садівництва, Україна Прокопчук І.В., кандидат с.-г. наук, доцент кафедри агрохімії і ґрунтознавства, Уманський національний університет садівництва, Україна Бойко В. П., , , Уманський національний університет садівництва |
||
|---|---|---|---|
| Рубрика | 201 "Агрономія" | ||
| рік | 2019 | номер журналу | №1, 2019 |
| сторінки | 37-43 | індекс УДК | 631.8.022.3 | Індекс DOI | 10.31395/2310-0478-2019-1-37-43 (Лінк) |
| Аннотація | У статті наведено результати досліджень з вивчення поживного режиму грунту в польовій сівозміні за тривалого застосування різних доз і співвідношень добрив. Дослідження проведено в 2016–2018 рр. в умовах стаціонарного польового досліду, закладеного у 2011 році на дослідному полі Уманського національного університеті садівництва, розміщеному в Маньківському природно-сільськогосподарському районі Середньо-Дніпровсько-Бузького округу Лісостепової Правобережної провінції. Ґрунт дослідної ділянки – чорнозем опідзолений важкосуглинковий на лесі з вмістом гумусу 3,8 %, вміст азоту легкогідролізованих сполук – низький, рухомих сполук фосфору та калію – підвищений, рНKCl – 5,7. Дослід одночасно розгорнутий на чотирьох полях з таким чергуванням культур: пшениця озима, кукурудза, ячмінь ярий, соя. Нетоварну частину врожаю культур залишали на полі на добриво. Фосфорні (суперфосфат гранульований) і калійні добрива (калій хлористий) вносили під зяблевий обробіток ґрунту, азотні (аміачна селітра) – під передпосівну культивацію та в підживлення. Дослідженнями встановлено, що чорнозем опідзолений має низький вміст азоту легкогідролізованих сполук навіть за внесення на тлі залишеної на добриво нетоварної частини врожаю N110P60K80 упродовж двох ротацій 4-пільної сівозміни. Це свідчить про важливе значення азотної складової у системі удобрення культур. Застосування фосфорних добрив у дозі Р30–60 на 1 га площі сівозміни дозволяє підтримувати вміст рухомих фосфатів у ґрунті на вихідному рівні. У варіанті N110K80 середньорічне зниження їх вмісту в шарі ґрунту 0–20 см становить 2,5 мг/кг ґрунту. Не дивлячись на значне повернення калію в ґрунт з нетоварною частиною врожаю та значні його природні запаси, на ділянках без внесення калійних добрив проходить істотне зниження вмісту його рухомих сполук у шарі ґрунту 0–20 см – з 131,7 до 120,3– 127,9 мг/кг. Це свідчить про недоцільність повної відмови від застосування калійних добрив. З метою відновлення та покращення поживного режиму чорнозему опідзоленого у польовій сівозміні (пшениця озима, кукурудза, ячмінь ярий, соя) на тлі залишення на полі нетоварної частини урожаю необхідно вносити мінеральні добрива у дозі N110P60K40 на 1 га площі сівозміни. Зменшені вдвічі дози калійних добрив, що були розраховані за господарським винесенням калію стабілізують вміст його рухомих сполук у ґрунті. | ||
| Ключові слова | поживний режим, мінеральні добрива, польова сівозміна, чорнозем опідзолений, азот легкогідролізованих сполук, рухомі сполуки фосфору і калію | ||