Уманський НУС | сьогодні: 25.04.2024
| Автор(и) |
Рябовол Л.О., доктор с.-г. наук, професор, професор кафедри генетики, селекції рослин та біотехнологій, Уманський національний університет садівництва, Україна Рябовол Я.С., , аспірант, Уманський національний університет садівництва, Україна |
||
|---|---|---|---|
| Рубрика | 201 "Агрономія" | ||
| рік | 2020 | номер журналу | №1, 2020 |
| сторінки | 59-63 | індекс УДК | 631.527.581.143:633.14 | Індекс DOI | 10.31395/2310-0478-2020-1-59-63 (Лінк) |
| Аннотація | Ефективним способом підвищення врожайності сільськогосподарських культур є реконструкція рослин. Розробка перспективної моделі сорту передбачає отримання високопродуктивного матеріалу з оптимальною архітектонікою рослини. У статті теоретично обґрунтовано доцільність зміни архітектоніки рослин жита озимого з метою підвищення фотосинтетичної активності і продуктивності культури. Доведено, що зміною морфотипу рослин, зокрема, орієнтацією розміщення в просторі листкової пластинки, можна збільшити площу фотосинтезуючої поверхні рослин та площі посіву вцілому. Встановлено, що зразки носії рецесивних маркерних ознак генів Sp/sp, L/l мають вищий вмісту хлорофілу а і в у фотосинтезуючих органах та, відповідно, продуктивність рослин. На вміст хлорофілу в клітинах і фотосинтетичну активність рослин а, відповідно, на продуктивність культури, впливає і колір фотосинтизуючих органів. Гібриди жита озимого за геном W/w фенотипово вирізняються в популяції рослин темно-зеленим кольором з ледь помітним восковим нальотом і мають вищий вміст хлорофілу а і в порівняно з гомозиготними формами (WW, ww). Встановлено, що гібриди мають вищу інтенсивність фотосинтезу, а відповідно і низку господарсько-цінних ознак, аніж вихідні форми. Показано результати моніторингу культурної популяції рослин жита озимого в результаті чого було виділено зразки з високою фотосинтетичною активністю. Створено колекцію самофертильних донорів генів ознак еректоїдного розміщенням листкової пластинки (303/15, 289/15), безлігульності (59–1), безвоскового нальоту фотосинтезуючих органів (103/16, 314–22), що доцільно використовувати в селекційному процесі отримання нових вихідних матеріалів культури. | ||
| Ключові слова | жито озиме, морфотип, фотосинтез, хлорофіл, донор, вихідний матеріал | ||