Уманський НУС | сьогодні: 21.11.2024
| Автор(и) |
Рудий Р. М., доктор технічних наук, , Уманський національний університет садівництва Кисельов Ю. О., доктор географічних наук, , Уманський національний університет садівництва Кравець О. Я., кандидат технічних наук, , Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу |
||
|---|---|---|---|
| Рубрика | Аграрна наука | ||
| рік | 2020 | номер журналу | №2, 2020 |
| сторінки | 130-133 | індекс УДК | 528.481, 528.92 | Індекс DOI | 10.31395/2310-0478-2020-2-130-133 (Лінк) |
| Аннотація | На підставі інструментальних досліджень рельєфу Національного дендропарку «Софіївка» НАН України проаналізовано можливості прояву та інтенсивність зсувних процесів. Відзначено, що геодезичні спостереження на зсувонебезпечних ділянках передбачають створення геодезичної основи, закріплення її спеціальними марками та виконання періодичних повторних вимірювань координат і висот геодезичних знаків, визначення меж і об’ємів зсувних мас, визначення величин сповзання земляних мас у плані й за висотою, швидкості та напряму зсуву. Спостереження за зсувами проводилося в кілька циклів відповідно до швидкості перебігу зсувного явища. За матеріалами топографічного знімання зсувонебезпечного схилу, яке виконувалося в ході першого циклу спостережень, за допомогою пакету програм Surfer створено цифрову модель рельєфу. За результатами спостережень отримано картографічні матеріали, що в подальшому можуть використовуватися для розроблення відповідних протизсувних заходів. Відзначено, що застосування цифрового моделювання зсувних процесів дозволяє вдосконалити визначення часопросторових характеристик зсувів. Наголошено, що за допомогою цифрової моделі рельєфу можна одержати максимальну інформацію для комплексного розв’язання геодинамічних задач на зсувах, виділити зсувні осередки, встановити лінії найбільших рухів зсувного тіла, вибрати типи захисних заходів, уточнити зони можливого розвитку сповзання схилу, оцінити ефективність протизсувних заходів. Зауважено, що геологічні дослідження зсувонебезпечних ділянок дозволяють визначити поверхню ковзання, що, у свою чергу, дає матеріал для складання карт ізопотужностей зсувного тіла в метрах, швидкості зсуву в міліметрах за місяць та напрямів зсувів. Наголошено, що модель зсуву може бути доповнена гідрометеорологічними, гідрогеологічними та геофізичними даними. Підкреслено, що, оскільки перезволоження ґрунту внаслідок опадів призводить до збільшення ваги зсувного тіла, вплив цього чинника треба обов’язково враховувати. Оскільки згадані вище карти складаються за кожним циклом спостережень, то, порівнюючи дані з різних циклів, можна проаналізувати динаміку зсувного процесу, розробити прогноз його розвитку та запроєктувати відповідні протизсувні заходи. В разі, якщо здійснені заходи не дають змогу зменшити швидкість зсуву, вони визнаються неефективними, що зумовлює необхідність розроблення інших заходів. Навпаки, припинення зсуву підтверджує правильність управлінських рішень щодо організації та проведення протизсувних інженерних робіт | ||
| Ключові слова | зсувні процеси, зсувне тіло, топографічне знімання, цифрова модель рельєфу, протизсувні заходи | ||