Уманський НУС | сьогодні: 19.11.2024
| Автор(и) |
Любич В.В., кандидат с.-г. наук, ст. викладач кафедри технології зберігання і переробки зерна, Уманський національний університет садівництва, Україна Войтовська В. І., кандидат с.-г. наук, старший науковий співробітник зав. сектором насінництва і насіннєзнавства світчграсу, Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН Третьякова С. О., кандидат с.-г. наук, , Уманський національний університет садівництва Климович Н.М., , , Уманський національний університет садівництва |
||
|---|---|---|---|
| Рубрика | 201 "Агрономія" | ||
| рік | 2020 | номер журналу | №2, 2020 |
| сторінки | 32-37 | індекс УДК | 664.64.16.8:631.526.3:633.855 | Індекс DOI | 10.31395/2310-0478-2020-2-32-37 (Лінк) |
| Аннотація | Біохімічна складова (вміст протеїну та вміст жиру) насіння сої, урожайність та вихід жиру й протеїну значно залежить від погодних умов і сорту. Встановлено, що вміст протеїну в насінні сої нових сортів у середньому за два роки досліджень змінювався від 36,1 до 44,4 %. Найвищі показники вмісту протеїну в насінні сої мають сорти Хана, Ленка та Аляска – 43,4–44,4 %. Вміст протеїну істотно залежить від погодних умов року дослідження. Так, у сортів сої Кофу, Сіберія, Вольта, Асука, Аріса, Хана, Ленка та Аляска, вирощених у посушливих умовах 2020 р. цей показник на 10–19 % вищий порівняно з 2019 р. У насінні сортів сої Нордіка, Карра, Кіото, Езра, Амадеус і Таурус вміст протеїну на 4–10 % нижчий. У середньому за два роки досліджень вміст жиру в насінні сої змінюється від 18,9 до 21,7 % залежно від сорту. Із 14 сортів сої вміст жиру ≤ 20,0 % був лише в трьох – Хана, Аляска, Аріса. У насінні решти сортів цей показник становить ≥ 20 %. Посушливі погодні умови знижують вміст жиру в насінні на 7–20 % залежно від сорту. Дослідженнями встановлено, що врожайність насіння сої значно змінюється залежно від сорту сої. Так, у середньому за два роки досліджень цей показник змінюється від 1,30 т/га у сорту Амадеус до 1,88 т/га у сорту Сіберія. Найвищу врожайність (≥ 1,70 т/га) формували сорти Аріса, Вольта, Сіберія. Проте цей показник дуже змінюється залежно від погодних умов року дослідження. Так, у сприятливішому 2019 р. врожайність становить від 1,65 до 2,41 т/га залежно від сорту сої. Дефіцит вологи і малі запаси вологи у глибших шарах ґрунту зменшують урожайність насіння від 0,95 до 1,35 т/га або в 1,7–3,7 рази залежно від сорту сої. Найбільший вихід протеїну дають два сорти сої (Аріса, Сіберія) – на рівні 706–721 кг/га. Найбільший вихід жиру отримано за вирощування сорту Сіберія – 415 кг/га. В умовах Правобережного Лісостепу для стабільного формування високого виходу протеїну за різних погодних умов необхідно вирощувати сорт сої Аріса, який поряд з високим вмістом протеїну має високу врожайність насіння та сорт Аляска, який має високий вміст протеїну в насінні. Крім цього, в кращих за зволоженням умовах він здатний формувати високий вихід жиру. У роки з достатнім зволоженням доцільно вирощувати сорти Вольта, Асука, Хана, Ленка, оскільки забезпечується найбільший вихід протеїну; сорти Вольта, Асука, Ленка – для отримання високого виходу жиру. Сорт сої Сіберія необхідно використовувати для отримання жиру за різних погодних умовах | ||
| Ключові слова | соя, сорт, вміст протеїну, вміст жиру, врожайність, вихід протеїну, вихід жиру | ||