Уманський НУС | сьогодні: 21.11.2024
| Автор(и) |
Любич В.В., кандидат с.-г. наук, ст. викладач кафедри технології зберігання і переробки зерна, Уманський національний університет садівництва, Україна Войтовська В. І., кандидат с.-г. наук, старший науковий співробітник зав. сектором насінництва і насіннєзнавства світчграсу, Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН Крижанівський В.Г., кандидат с.-г. наук, , Уманський національний університет садівництва Третьякова С. О., кандидат с.-г. наук, , Уманський національний університет садівництва |
||
|---|---|---|---|
| Рубрика | 181 "Харчові технології" | ||
| рік | 2021 | номер журналу | №1,2021 |
| сторінки | 66-70 | індекс УДК | 577.1:[664.788:631.527.5:633.19] | Індекс DOI | 10.31395/2310-0478-2021-1-66-70 (Лінк) |
| Аннотація | У статті представлено результати дослідження біохімічної складової (вміст крохмалю, білка, харчових волокон, золи, жиру, жирних кислот, вітамінів і мінеральних елементів) борошна різних гібридів соризу. Основною складовою борошна соризу був крохмаль, вміст якого в борошні змінювався від 75,1 до 76,2 % залежно від гібриду. Вміст решти складових був низьким. Вміст білка становив 13,0–13,5 %, вміст золи – 1,0–1,6 % залежно від гібриду. Вміст решти складових був стабільним або змінювався мало. Результати досліджень свідчать, що основною жирною кислотою борошна сориту є олеїнова (С18:1), частка якої становила 39–41 % залежно від гібриду. Із насичених жирних кислот у борошні соризу основною є пальмітинова (С16:0) – 29–30 % залежно від гібриду. Вміст решти насичених жирних кислот складав 1–2 % від загального їх вмісту. У групі поліненасичених жирних кислот частка лінолевої (С18:2) була найвища – 28–30 % залежно від гібриду культури. Слід відзначити, що частка трансжирів (ізомерів жирних кислот) була лише 1 % від загального вмісту жирних кислот. У групі жиророзчинних провітамінів борошна соризу найвищу частку займав токоферол – 12 %, а вміст β-каротину був найнижчий – 0,1 мг/100 г борошна. З групи водорозчинних вітамінів вміст В3 був найвищим – 42 % від загального їх вмісту. Частка вітаміну В2 була найнижчою – 0,1–0,2 %. Слід відзначити, що вміст решти вітамінів мало змінювався залежно від досліджуваних гібридів соризу. Найбільше добову потребу 100 г зерна соризу задовольняє вітаміном В1 – на 69–75 %, а найменше – вітаміном В4 – на 0,4 %. Вітамін В3 задовольняє цю потребу на 22–27 %, В5 – на 11–12 %, а решти вітамінів – на 1–7 %. За індексом комплексного оцінювання всі гібриди соризу були однаковими – на рівні 0,05. Цей показник свідчить про низьку біологічну цінність зерна цієї культури. Із досліджених мінеральних елементів борошно соризу багате на цинк і магній, оскільки найбільше забезпечує добову потребу ними 100 г зерна. Цей показник для мангану був на рівні 8 %, цинку – 5, а для решти елементів – 1–2 %. Вміст хімічних елементів у борошні соризу не змінювався залежно від гібриду (індекс комплексного оцінювання становив 0,04). | ||
| Ключові слова | борошно, зерно, сориз, крохмаль, білок, вітаміни, жирні кислоти, хімічний елемент, гібрид | ||