Уманський НУС | сьогодні: 28.09.2021

ПРОДУКТИВНІСТЬ РЕДЬКИ ПОСІВНОЇ ЗА ПЕРЕДПОСІВНОЇ ОБРОБКИ НАСІННЯ РЕГУЛЯТОРАМИ РОСТУ РОСЛИН РІЗНОНАПРАВЛЕНОЇ ДІЇ

Автор(и) Шевчук О. А., кандидат біологічних наук, доцент, Вінницький національний аграрний університет
Шевчук В. В., , , Вінницький національний аграрний університет
Ходаніцька О. О., кандидат с.-г. наук., старший викладач, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського
Ткачук О. О., кандидат біологічних наук, доцент, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського
Матвійчук О.А., кандидат біологічних наук, , Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського
Поливаний С. В., , асистент кафедри біології, Вінницький державний педагогічний університет ім. М.Коцюбинського
Рубрика 201 "Агрономія"
рік номер журналу №1,2021
сторінки 48-53 індекс УДК 635.15:631.811.98
Індекс DOI 10.31395/2310-0478-2021-1-48-53 (Лінк)
Аннотація У технологічному процесі використання регуляторів росту рослин є перспективним для підвищення насіннєвої продуктивності овочевих культур. Мета роботи полягала в науковому обґрунтуванні використання передпосівної обробки насіння регуляторами росту рослин різнонаправленої дії, як елемента технології вирощування редьки сорту Зоря, виявлення їх впливу на насіннєву продуктивність та якісні характеристики насіння. Дослідження проводили на насінні редьки посівної сорту Зоря. Здійснено передпосівне замочування насіння водними розчинами ретардантів етефону (0,25 %) та хлормекватхлориду (0,25 %), а також стимулювальних препаратів реастиму (1 г/л) та бурштинової кислоти (1 г/л), а контрольний зразок – водопровідною водою. У процесі досліджень визначено енергію та схожість проростання насіння. Встановлено, що застосування інгібіторів росту рослин з антигібереліновим механізмом дії етиленпродуцента есфону (0,25 %) і онієвого препарату хлормекватхлориду (0,25 %) призводило до підвищення схожості насіння редьки сорту Зоря. При цьому найкращий ефект виявлений при застосуванні хлормекватхлориду (0,25 %). Ретарданти підвищували показник енергії проростання насіння. Досліджено, що за використання різних за механізмом дії стимуляторів росту рослин (бурштинова кислота та реастим) збільшувались інтенсивність проростання і схожість насіння редьки сорту Зоря у порівнянні з контрольним варіантом. При цьому найкращий ефект виявлений при застосуванні реастиму (1 г/л). Актуальним залишається питання виявлення впливу сучасних регуляторів росту рослин з іншим механізмом дії на насіннєву продуктивність овочевих культур.
Ключові слова продуктивність, регулятори росту рослин, схожість та енергія проростання, редька посівна (Raphanus sativus L.).
Завантажити файл    (завантажень: 8)