Уманський НУС | сьогодні: 26.08.2022

ФОРМУВАННЯ ЯКОСТІ ВЕГЕТАТИВНОЇ МАСИ ЕНЕРГЕТИЧНИХ КУЛЬТУР РІЗНОЇ ТРИВАЛОСТІ ВЕГЕТАЦІЇ

Автор(и) Бойко І.І., кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник, завідувач спеціалізованої контрольно-насіннєвої аналітико-технологічної лабораторії, Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН
Грищенко В. О., , , Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН
Климович Н.М., , , Уманський національний університет садівництва
Заболотна А. В., кандидат с.-г. наук, викладач кафедри технології зберігання і переробки плодів та овочів, Уманський національний університет садівництва, Україна
Рубрика 201 "Агрономія"
рік номер журналу №1, 2022
сторінки 3-7 індекс УДК 633.17:631.527.5:631.5(477.7)
Індекс DOI 10.31395/2310-0478-2022-1-3-7 (Лінк)
Аннотація Результати досліджень свідчать, що в зразках рослин світчграсу з різними строками вегетації вміст сухої речовини змінювався від 52,40 % у листках 3-го року вегетації до 77,15 % у листках рослин 8-го року вегетації. У листках міскантусу вміст сухої речовини змінювався від 59,35 до 62,30 % залежно від тривалості вегетації. Цей показник у верби енергетичної був у межах 61,23–66,12 %. Спостерігається загальна тенденція щодо вмісту сирої золи у різних органах рослин: більша кількість у листках і менша в стеблах у всіх досліджених рослин. Так, вміст золи у рослинах світчграсу знаходився в межах від 1,2 % у стеблах рослин 8-го року вегетації до 4,5 % у листках рослин 10-го року вегетації. Вміст золи у рослинах міскантусу був від 1,6 % до 3,0 %, а в зразках верби – у межах 1,9–3,5 %. Накопичення геміцелюлози у біоенергетичних рослинах відбувається поступово в процесі вегетації. Зокрема, дещо більший вміст геміцелюлози спостерігався у стеблах біоенергетичних рослин, менший в листках. Так, у рослин світчграсу найбільший вміст геміцелюлози був у стеблах – 22,65 %, а в листках 22,75 %. У рослинах міскантусу вміст геміцелюлози у стеблах змінювався від 21,51 до 22,55 %, а в листках – від 21,49 до 22,30 %. Стосовно енергетичної верби то розподіл геміцелюлози у рослині змінювався подібно до світчграсу – менше в листках і більше в стеблах. Накопичення і розподіл целюлози у біоенергетичних рослинах відбувався подібно до геміцелюлоз, в листках був менший порівняно з стеблами. У рослин світчграсу найбільший вміст целюлози був у стеблах – 42,03–45,49 %, а в листках – 42,08–45,33 % залежно від тривалості вегетації. Розподіл целюлози у рослинах світчграсу та верби енергетичної змінювався подібно. У молодих рослин лігніну мало, проте з віком його кількість у тканинах значно підвищується. Найбільше лігніну рослини накопичують навесні і менше – восени. Накопичення лігніну в зразках біоенергетичних рослин відбувалось по іншому. Більший його вміст був у листках, а менший – у стеблах. Так, у рослин світчграсу найбільша кількість лігніну була в листках – 18,59 % (рослини 10-го року вегетації), найменша в листках – 15,92 % (рослини 3-го року вегетації), а в стеблах відповідно 18,02 і 15,90 %.
Ключові слова міскантус, світчграс, верба енергетична, листки, стебло, біохімічна складова
Завантажити файл    (завантажень: 19)