Уманський НУС | сьогодні: 21.11.2024
| Автор(и) |
Мацкевич О.В., , , Національний університет біоресурсів і природокористування України Кімейчук І.В., , , Білоцерківський національний аграрний університет Мацкевич В.В., доктор сільськогосподарських наук, , Білоцерківський національний аграрний університет Карпук Л.М., кандидат с.-г. наук, доцент кафедри землеробства, агрохімії та ґрунтознавства Білоцерківського національного аграрного університету, Білоцерківський національний аграрний університет |
||
|---|---|---|---|
| Рубрика | 203 "Садівництво і виноградарство" | ||
| рік | 2022 | номер журналу | №1, 2022 |
| сторінки | 106-115 | індекс УДК | 602.7:634.54 | Індекс DOI | 10.31395/2310-0478-2022-1-106-115 (Лінк) |
| Аннотація | Для швидкого впровадження масштабних кількостей високоякісного садивного матеріалу фундуку актуальним є застосування різних модифікацій мікроклонального розмноження: класичні на гелевих середовищах, біореакторах з періодичним підтопленням (TiS) та фотоавтотрофним методам. На першому етапі класичних методів основні три проблеми: фенолоутворення; ендогенне контамінування; підбір трофічних та гормональних детермінант онтогенезу in vitro. У випадках зараження материнських рослин вірусами, віроїдами є обов’язковим застосування меристемних експлантів розміром не більше 0,3 мм з подальшою діагностикою ефективності оздоровлення. Для запобіганню самоінтоксикації продуктами окиснення фенолоподібних речовин застосовують комплекс заходів з підготовники донорів експлантів та модифікації живильних середовищ. Найбільш поширені штучні живильні середовища це за прописами Драйвера і Канюки (DKW) та Nas і Read (NRM). Фундук чутливий до надлишку нітрогену та дефіциту кальцію і міді в штучних живильних середовищах. На середовищах з високим умістом N регенеранти мають вкорочені та потовщені пагони, часто з ознаками гіпегідратації. Інгібування засвоєння кальцію нітрогеном призводить до некротизації верхівок пагонів та кінчиків коренів. Включення в метаболізм рослинного об’єкта іонів заліза залежить від їх валентності та форми хелатуючих агентів. Під час мультиплікації та індукції ризогенезу в асептичних умовах застосовують переважно синтетичні цитокінін бензиламінопурин та ауксин індолілмасляну кислоту. Ефективність гормонів зростає за використання комбінацій в межах груп, зокрема цитокініни це бензиламінопурин і кінетин. На етапі мультиплікації є переважання по вмісту цитокінінів над ауксинами, а на етапі ризогенезу кількість ауксинів в середовищі більша кількості цитокінінів. Із органічних компонентів в середовище додають глюкозу вітаміни В1, В6, С, РР, амінокислоти та інозитол. Акліматизацію рослин ex vitro проводять на торфяно-перлітних субстратах в закритому ґрунті або модулях фотоавтрофного мікроклонального розмноження із збільшеною інтенсивність освітлення та підвищеним умістом вуглекислого газу. Фотоавтотрофний метод поєднує одночасно мультиплікацію, ризогенез та акліматизацію. Ефективність пристосування до факторонестатичних умов зростає за мікоризації грибами родів Glomus, Trichoderma, Tuber при перенесенні рослин з асептичних умов. | ||
| Ключові слова | фундук, мікроклональне розмноження, детермінанти, живильне середовище, елементи живлення, фітогромони, постасептична адаптація | ||