Уманський НУС | сьогодні: 29.11.2024
| Автор(и) |
Н. В. Грицюк, кандидат сільськогосподарських наук, доцент, доцент кафедри здоров’я фітоценозів і трофології, Поліський національний університет Л. Л. Довбиш, кандидат сільськогосподарських наук, доцент, доцент кафедри ґрунтознавства та землеробства, Поліський національний університет А. В. Бакалова, кандидат сільськогосподарських наук, доцент, доцент кафедри здоров’я фітоценозів і трофології, Поліський національний університет І. В. Іващенко, кандидат біологічних наук, доцент, доцент кафедри здоров’я фітоценозів і трофології, Поліський національний університет Н. М. Плотницька, кандидат сільськогосподарських наук, доцент, доцент кафедри здоров’я фітоценозів і трофології, Поліський національний університет |
||
|---|---|---|---|
| Рубрика | 202 "Захист і карантин рослин" | ||
| рік | 2024 | номер журналу | №2, 2024 |
| сторінки | 33-39 | індекс УДК | 631.51: 631.432.2:633.16 | Індекс DOI | 10.32782/2310-0478-2024-2-34-39 (Лінк) |
| Аннотація | Наведено результати оцінки протибур’янової ефективності способів основного обробітку ґрунту при вирощуванні пшениці ярої у Правобережному Лісостепу України. Пріоритетом у технології захисту посівів зернових культур є зменшення кількості шкідливих організмів. Наразі, в Україні спостерігається тенденція до введення біологічних та агротехнічних прийомів захисту рослин від бур’янів, значну роль у цьому відіграють правильно підібраний основний обробіток ґрунту та система удобрення. Високий рівень сегетальної рослинності у посівах сільськогосподарських культур знижує кількість і якість урожаю, за рахунок зменшення кількості продуктивних стебел і надземної маси культури. В системі контролю бур’янів у агроценозах пшениці ярої значну роль відіграють рівень удобрення та система основного обробітку ґрунту з урахуванням морфологічних особливостей бур’янів, досліджуваної культури, а також погодних умов. Метою досліджень було вивчення потенційної та фактичної забур’яненості посівів пшениці ярої залежно від особливостей основного обробітку ґрунту та удобрення в умовах Правобережного Лісостепу. В умовах виробничого досліду Житомирської області досліджено вплив потенційної засміченості ґрунту насінням бур’янів залежно від особливостей основного обробітку ґрунту. Також, при глибокому обробітку ґрунту кількість насіння збільшилися по горизонтах від 0–10 см до 20–30 см, де їх накопичення становило 42%. Аналіз забур’яненості агроценозу пшениці ярої перед збиранням урожаю показує, що підвищений протибур’яновий ефект має щорічна оранка на глибину 20–22 см. Встановлено, що на удобреному фоні фактична забур’яненість була вища по кількості і сухій масі бур’янів. Так, на фоні удобрення N30P30K30 збільшилася кількість буянів на 0,9–4,1 шт./м2 порівняно з неудобреним варіантом. Але, при рівні удобрення N60P60K60 забур’яненість була дещо меншою і коливалася у мажах 0,8–3,0 шт./м2. | ||
| Ключові слова | пшениця яра, система обробітку ґрунту, рівень удобрення, забур’яненість, агрофітоценоз, сегетальна рослинність | ||