Автор(и) |
Поліщук В.В., доктор с.-г. наук, професор кафедри садово-паркового господарства, Уманський національний університет садівництва, Україна Щерба І.В., , аспірант кафедри садово-паркового господарства, Уманський національний університет садівництва |
||
---|---|---|---|
Рубрика | Садово-паркове господарство | ||
рік | 2016 | номер журналу | №2, 2016 |
сторінки | 80-83 | індекс УДК | 631.527:577.2:634.21:634.23 | Індекс DOI |
Аннотація | Наведено морфологічну класифікацію найбільш поширених генотипів роду Prunus L. в Україні. Охарак- теризовано і узагальнено популярні сорти і форми сакури та деякі з них рекомендовано для культивування в різних ґрунтово-кліматичних зонах України. Висвітлено і вивчено можливість використання інтродукованих представників роду Prunus L. у селекції та біотехнології в умовах Правобережного Лісостепу України. Визначено їх систематичне положення, з’ясовано географічне походження і, відповідно, особливості філогенетичних зв’язків на міжродовому і міжвидовому рівнях, що дасть змогу проводити науково-обґрунтований підбір пар для схрещування при внутрі- і міжвидовій гібридизації, вибору сумісних й економічно-доцільних підщеп, прогнозуванню зональних перспектив впровадження новостворюваних і щойно-інтродукованих сортів, особливостей сортозаміни. Доведено, що сакура — це збірна, садова назва форм, виділених на основі декількох східно-азійських видів зазвичай з махровими, найчастіше рожевими квітками Узагальнено публікації і електронні бази даних щодо таксономії роду Prunus L., що дало змогу наразі визначити 1809 видових назв (2166 — разом з внутрівидовими таксонами). З цих 1809 назв видів, що згадуються в публікаціях, 254 (14,0 %) приймаються як визнані назви видів, 975 (53,9 %) — нерозподілені назви і 579 (32,0 %) вважаються синонімами та лише один вид з невизначеним статусом. Класифікація рослин, що відносяться до роду Prunus L. нині досить суперечлива. До них віднесено генотипи не тільки вишні, а й сливи, черешні і навіть черемхи. Неоднозначне ставлення дослідників роду Prunus L. та виявлені в різних публікаціях розбіжності щодо видової і внутрішньовидової класифікації його представників свідчать про незавершеність системи роду та необхідність проведення подальших досліджень класичними і молекулярно-генетичними методами. | ||
Ключові слова | вихідний матеріал, сакура, селекція, сорти, вишня, слива, інтродукція, квітування, класифікація, морфологічні ознаки |