Уманський НУС | сьогодні: 19.11.2024
| Автор(и) |
Господаренко Г.М., доктор с.-г. наук, професор кафедри агрохімії і грунтознавства, Уманський національний університет садівництва, Україна Любич В.В., кандидат с.-г. наук, ст. викладач кафедри технології зберігання і переробки зерна, Уманський національний університет садівництва, Україна Желєзна В.В., аспірант, , Уманський національний університет садівництва Полянецька І.О., кандидат с.-г. наук, викладач кафедри генетики, селекції та біотехнології, Уманський національний університет садівництва, Україна |
||
|---|---|---|---|
| Рубрика | 181 "Харчові технології" | ||
| рік | 2021 | номер журналу | №1,2021 |
| сторінки | 60-65 | індекс УДК | 665.939.4:633.11 | Індекс DOI | 10.31395/2310-0478-2021-1-60-65 (Лінк) |
| Аннотація | Проаналізовано амінокислотний склад зерна пшениці м’якої залежно від сорту. Встановлено, що в зерні пшениці м’якої залежно від особливостей сорту найбільше змінюється вміст лізину, лейцину, фенілаланіну, тирозину й цистину. Загальна маса амінокислот у зерні залежно від сорту пшениці м’якої змінюється від 10,66 до 12,71 %. Частка незамінних амінокислот становить 26–32 % від їхньої загальної маси. Проте вміст суми незамінних амінокислот у зерні істотно змінюється залежно від сорту – від 7,22 до 9,35 %. Встановлено, що серед есенційних амінокислот найвищий вміст лейцину (0,64 %), фенілаланіну (0,58 %) та валіну (0,51 %) був у зерні пшениці м’якої сорту Кохана (st). Найменшим був вміст метіоніну 0,07 %. Вміст решти амінокислот становив від 0,31 до 0,42 %. Серед замінних амінокислот найбільшим був вміст глютаміну (3,98 %) і проліну (1,13 %), а найменшим – цистину (0,12 %). Коефіцієнт варіювання вибірок за роки проведення досліджень був невеликий для амінокислот – гістидин, гліцин і глютамін, великий – для аргініну, а для решти амінокислот – середній. Вміст амінокислот також значно змінюється залежно від погодних умов вегетаційного періоду пшениці озимої. Вміст основних амінокислот у зерні пшениці м’якої сорту Ac Meckinon змінювався від 0,11 до 2,49 %. При цьому серед незамінних амінокислот переважали валін і лейцин (0,57–0,77 %), незамінних – аспарагін, пролін і глютамін (0,72– 2,49 %). Серед незамінних амінокислот найменший вміст був метіоніну (0,09 %), серед незамінних – цистину (0,11 %). Встановлено, що вміст незамінних амінокислот у зерні пшениці м’якої сорту Чорноброва змінювався від 0,08 до 0,71 %. Найбільшим був вміст валіну та лейцину – 0,55–0,74 %, найменшим – метіоніну – 0,08 %. Вміст решти незамінних амінокислот змінювався від 0,36 до 0,47 %. Вміст замінних амінокислот був у межах 0,11–3,76 %. Найбільше містилось проліну (1,01 %) та глютаміну (3,76 %). Вміст решти замінних амінокислот змінювався від 0,33 до 0,93 %. Коефіцієнт варіювання вибірок за роками досліджень був від незначного для більшості амінокислот до середнього (валін, ізолейцин, лейцин, лізин пролін, серин, тирозин) і великого (метіонін, цистин). Зерно сортів пшениці м’якої Кохана та Чорноброва має найбільший вміст незамінних амінокислот. Їх рекомендується використовувати у селекційних програмах для створення нових сортів пшениці м’якої озимої. | ||
| Ключові слова | пшениця м’яка озима, незамінні амінокислоти, замінні амінокислоти, сорт, зерно | ||