Уманський НУС | сьогодні: 29.11.2024
| Автор(и) |
Н. В. Яценко, доктор сільськогосподарських наук, доцент, завідувач кафедри овочівництва, Уманський національний університет садівництва В. В. Яценко, доктор філософії, старший викладач кафедри рослинництва, Уманський національний університет садівництва В. В. Фещенко, кандидат сільськогосподарських наук, директор, Приватне підприємство «Поділля-Агрохімсервіс» О. П. Чубко, кандидат сільськогосподарських наук, заступник директора, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агротехносоюз» В. І. Невлад, кандидат сільськогосподарських наук, доцент, доцент кафедри агрохімії і грунтознавства, Уманський національний університет садівництва В. В. Остапчук, , аспірант, Уманський національний університет садівництва |
||
|---|---|---|---|
| Рубрика | 201 "Агрономія" | ||
| рік | 2024 | номер журналу | №2, 2024 |
| сторінки | 25-32 | індекс УДК | 631.527.5:635.64:575.826(477.4) | Індекс DOI | 10.32782/2310-0478-2024-2-26-33 (Лінк) |
| Аннотація | Метою передбачалося дослідити прояв адаптивної мінливості гібридів помідора в умовах Лісостепу України. Упродовж 2013–2023 рр. у польових умовах (м. Умань, 48°46′N, 30°14′E) досліджено шість раніше поширених, а нині перспективних гібридів помідора в зоні Лісостепу Княжич F1 (st)*, Силует F1, Emrero F1, Bostina F1, Мерліс F1, Brightina F1. Аналіз одержаних даних проведено загальноприйнятими методами польових і статистичних досліджень. Під час проведення досліджень вивчено кількість квіток, ступінь їх зав’язування і відповідно кількість плодів на рослині, середню масу товарного плоду, динаміку формування врожаю та параметри адаптивності за вище вказаними ознаками. У результаті одержаних даних визначено перспективні гібриди з метою отримання високого врожаю для споживання в свіжому вигляді та дешевої сировини для переробної промисловості у Лісостепу України. Виявлено, що даній кліматичній зоні найкраще відповідають гібриди Силует F1, Bostina F1 і Brightina F1 з середньою врожайністю 49,7, 48,9 і 49,8 т/га відповідно до гібриду та великою масою плоду – 97–114 г. У результаті досліджень процесів карпогенезу виявлено, що чим менша кількість квіток утворюється – тим більша ступінь їх зав’язування й середня маса плоду. Найбільша частка зав’язування плодів відзначено в гібриду Bostina F1 – 89%, в інших – 72–82%. Вивчення ступеня варіювання ознак показало середню варіацію кількості квіток, CV = 14% та слабку кількості плодів, CV = 8%. Проведені дослідження засвідчили, що плоди помідора з найбільшою масою (від 107 до 128 г) утворювалися у 2013, 2014, 2021 і 2023 рр. – з оптимальним зволоженням, а мінімальної маси плоди – у 2015, 2016, 2019 і 2022 рр. – 74–82 г. У середньому істотно більшу масу плоду від стандарту формували гібриди Силует F1, Bostina F1, Brightina F1, також відзначено два гібриди, які утворювали стабільно великі за масою плоди – Силует F1, і Bostina F1. У середньому за період досліджень всі дослідні варіанти достовірно переважали стандарт. Генетико-статистичний аналіз ознаки «урожайність» показав, що гібриди Силует F1, Emrero F1, Bostina F1, і Brightina F1 були стабільними, а гібриди Силует F1, Bostina F1, Мерліс F1, Brightina F1 адаптивними. Виявлено низьке співвідношення генетичної й екологічної варіації ознак CVG/CVA = 0,36–0,37, що вказує на те, що, біологічний потенціал гібридів помідора реалізується неповністю. | ||
| Ключові слова | стабільність, пластичність, екологічна варіація, генетична варіація, врожайність, маса плоду | ||