Уманський НУС | сьогодні: 01.12.2024
| Автор(и) |
Сіліфонов Т.В., , , Уманський національний університет садівництва Господаренко Г.М., доктор с.-г. наук, професор кафедри агрохімії і грунтознавства, Уманський національний університет садівництва, Україна Карпенко В.П., доктор с.-г. наук, професор, проректор з наукової та інноваційної діяльності, Уманський національний університет садівництва, Україна Бурляй О.Л., кандидат економічних наук, доцент кафедри економіки, Уманський національний університет садівництва Любич В.В., кандидат с.-г. наук, ст. викладач кафедри технології зберігання і переробки зерна, Уманський національний університет садівництва, Україна Новіков В. В., аспірант, аспірант кафедри технології зберігання і переробки зерна, Уманський національний університет садівництва, Україна |
||
|---|---|---|---|
| Рубрика | 201 "Агрономія" | ||
| рік | 2021 | номер журналу | №2,2021 |
| сторінки | 20-30 | індекс УДК | 631.559:[631.526.3:633.111-021.4:631.8] | Індекс DOI | 10.31395/2310-0478-2021-2-20-30 (Лінк) |
| Аннотація | У статті наведено формування врожайності різностиглих сортів пшениці м’якої озимої та її складових (густота стебел, коефіцієнт кущіння, маса зерна та їх кількість в одному колосі) за різних систем удобрення. Індивідуальна продуктивність пшениці м’якої озимої істотно змінюється залежно від системи удобрення в сівозміні та сорту, ефективність якої визначається погодними умовами вегетаційного періоду. Густота стебел, коефіцієнти кущіння істотно збільшуються від доз і поєднання видів мінеральних добрив. Варіанти досліду з неповним поверненням у ґрунт винесеного з урожаями фосфору і калію істотно не впливають на структурні складові врожаю. Поліпшення умов азотного живлення сприяє збільшенню кількості продуктивних стебел до 520–625 шт/м2 у сорту КВС Еміл і до 243–301 шт/м2 у сорту Ріно. Маса зерен в одному колосі сорту КВС Еміл становить 0,92–1,63 г, а в сорту Ріно – 1,56–2,45 г. Застосування усіх систем удобрення істотно збільшує її у сорту КВС Еміл, а в сорту Ріно – фосфорно-калійна система удобрення та варіанти з повним мінеральним добривом. Подібно змінюється формування кількості зерен і їх маса в одному колосі обох сортів пшениці м’якої озимої залежно від систем удобрення. Азотно-калійні та азотно-фосфорні системи удобрення за впливом на формування кількості зерен в одному колосі були на рівні повного мінерального добрива за вирощування обох сортів пшениці м’якої озимої. На врожайність зерна найбільше впливає азотна складова системи удобрення. Пшениця м’яка озима сорту КВС Еміл має високу реакцію на поліпшення азотного живлення і формує врожайність на рівні 6,96–7,73 т/га залежно від варіанту досліду. У сорту Ріно врожайність збільшується лише до 4,23–5,60 т/га. Урожайність зерна та ефективність систем удобрення значно змінювались залежно від погодних умов року дослідження. Так, врожайність зерна в 2020 р. була меншою за вирощування обох сортів. Приріст урожайності зерна сорту КВС Еміл у 2020 р. становив 1,22–3,13 т/га залежно від системи удобрення, а в 2021 р. – 1,45–3,33 т/га. За вирощування сорту Ріно цей показник становив відповідно 0,41–1,78 і 0,51–1,88 т/га. В агротехнології пшениці м’якої озимої необхідно застосовувати 75–150 кг/га д. р. азотних добрив на тлі P30K40. | ||
| Ключові слова | пшениця м’яка озима, індивідуальна продуктивність, сорт, системи удобрення, урожайність | ||